Маленький Вовочка ночує в бабусі. Уночі говорить:
- Баба, я писати хочу.
- Добре, але наступного разу говори не "писати", а, наприклад, "посвистіти".
Наступного разу ночує з дідусем:
- Діда, я посвистіти хочу.
- Ти що - з розуму зійшов?! Люди сплять!
- Ну я дуже хочу!
- Добре, тільки мені на вушко.
- Милий, я так утомилася - ми йдемо вже друга година!
- Потерпи, мила, незабаром привал.
- Не можу! Мені рюкзак плечі натер, кеди тиснуть, сонце пече!
- Ну що ж я можу зробити, улюблена?
- Може, ти вилізеш із рюкзака?